"Как мудрый сад листву роняет
в предчувствии зимы..."
- Валерия Авербах
Як мудрий сад листву з гілок впускає
перед зимою, так щасливий, хто, від сил,
до старості усе роздав, й тим самим відкриває
душі своїй нового щастя небосхил.
Спливають дні від нас. Ідуть безповоротно,
з такою неминучістю простою. Повно жив,
блаженний, той, хто до останньої щедроти
зумів себе розтратити, - він спокій заслужив.
І пам'ять, дивне світло, в непокорі
всі озирання серця береже,
диктує свій урок суворий,
і тайною пече сльозою вже.
Как мудрый сад...
© Copyright: Петр Скорук, 2014
Свидетельство о публикации №114082001859
Свидетельство о публикации №114082001859
Рецензии