Колиска цивiлiзацiй

лежачі на животі, я бачу сни, щемкі, наче звуки скрипки,
які в'їдаються в шкіру, які нетривкі, наче зелені грецькі оливки
куштують їх або ж гурмани, або ж то так зараз модно
не відчуваючи смаку й аромату морського сонця, піску, материнського лона

недармА ж грецька колиска пестила паростки цивілізації
виховувала, надавала усе життєво потрібне
хіба ж хто знав, що чадо у підлітковому віці зазнає процесів руйнації
і грецька колиска нічого із тим не зможе зробити

можливо, то й не деформація, а підлітковий максималізм
якась особлива переоцінка моральних цінностей
коли все, що роблять батьки, нагадує запилюжений евфемізм
вицвілий, недолугий, без вороття покинутий

але усе має на собі відбиток завершення, останньої крапки межі
як тавро, що маркують ним тварин перед масовим вбивством
минулого чи теперішнього - аби тільки встигнути попросити щирого вибачення
у всіх ображених всім непрощеним віком від року до дев'яноста п'яти

ми так старалися стерти з себе нашарування минулих століть
що перестаралися й протерли велику, ні з чим не порівняну, дірку
а грецька колиска самотньо в куточку забута собі стоїть
колись не забракне нам розуму повернути її з горища до вжитку