На селi

Добрий  вечір, добрі люди , здоровенькі щоб були.
Розповім , бо ви ж не чули, може чули , та забули
Що сусіди сватів ждуть…Ділові, мене не звуть.
Потиняюсь по дорозі , може ж свати підберуть.
Сюди – туди повернуся. Гарна , ще причепурюся,
 Як та пава , величава, під тином пройдусь.
Прозівала , вже в дворі…- Здрастуйте , сусіди !!!
Та думаю , чи пройтись до кумасі Ліди?
Не почули , як на лихо, високі забори.
До сватів прилипли , як до меду бджоли.
Я найду , що по селі і без вас збрехати,
Побіжу – хазяйка вся, самогонку гнати…
Біжу зла , як той бобер , а сусідка - Що тепер?
- Чоловік із кумом вчора кабана припер.
- Вони шкуру, чи тебе усю ніч ділили?
      - Краще б вони тобі рота дьогтем заліпили!!
- Та налий собі смоли , сама знаєш де!
Куму , бідному , довіку точно не перепаде.
- О-о-о!!! Заздрість очі виїдає, в мене кум без ГМО,
В нього все там ОГО-ГО, не те що в твого.
- Ти й мого провірила , коли ж ти успіла ?
- Тоді , як ти до обіду у хаті хропіла.
           - Чи й не дока – ясноока , мордяку наїла.
- Все , драбина двохметрова , тікай поки ціла!
Тпрррууу , стояти, вас дівчата й конем не догнати,
Як ті кози молоденькі , кому й розказати.
- Що , й тобі по шиї дати?  - Хвате вам ганяти,
Поїхали день села разом святкувати.
Зойко , бери первака , ти Наталко , гусака.
Та нащо ви прив’язали до підводи ще й бика ?
Їдемо , п’ємо , співаєм  – вже культурненько гуляєм.
Тпррррруу , стояти , випадаєм , усе з возу забираєм.

От , де мені – розлийсь море , розступіться гори!
Ноги самі танцювали , цокають підбори.
Хтось мене уже лискоче , кумець Опанас.
Ой , облиште , не до вас , потім будем пити квас.
Побіжу , бо вже Наталка на сцені гризеться,
     - Подруженько , що трапилось? … Сама розбереться.
Розходилась , ще розіб’є… Де ти тут , рідненька ?
Ціла , ясочка сивенька, моя ти маленька!
- Сусіде ,  не ходим  мимо , п’ємо та співаєм,
Гроші за горілочку в пазуху складаєм.
Ой , музики , грайте – грайте – грайте веселіше,
Сусідоньки , налітайте , в мене найміцніша!
Круто , повна пазуха грошей… Та я ж бізнес - леді,
Кум привіз мене додому на велосипеді.
Поки жива, на селі по моєму буде,
А Наталка хай про славу назавжди забуде!!!