Сьогоднi раптом осiнь надiйшла...
І ластівки у вирій відлетіли.
Одній із них, що розчерком крила
У квітні оживила неба тіло,
Не прилітати більше навесні
Туди, де я про неї написала.
Квітневий вальс прощально віддзвенів,
Та для весни його було замало,
Немов тепла: торкнулося руки,
Скуйовдило волосся і – минуло,
Гайнуло в світ чорниці і рокит,
Чорнильну в серце випустивши кулю.
17.08.14
Свидетельство о публикации №114081706405