Я люблю вечірнє місто, коли стемніло, але злегка.
По вулиці іде дівчина-хіппі й несе пакет молока.
І між молодими серцями межа така тонка,
В такі вечори на вулиці не мерзне моя рука.
Я люблю коли небо не просто сіре, а коли дощ - сповна
І всі метушаться й під парасолями, без парасолі - я одна
Прийшовши додому, мокрою, можна випити бокал вина,
Дивлячись у вікно і насолоджуючись, - до дна.
Я люблю як вітер розкидає моє волосся на всі сторони,
І шумно від нього, і вільно від нього, і трішки холодно
Крізь грудну клітку дує він, крізь всі мої органи,
Нехай забере із собою усі невеселі мої спогади.
В цьому вся я
© Copyright: Оксана Ревво, 2014
Свидетельство о публикации №114081700404
Свидетельство о публикации №114081700404
Рецензии