Я чув відлуння плачу в темноті,
Де ночі огортають жовте світло,
Там голоси років у самоті,
Що не звучать у відповідь привітно.
Далеко вже туманний час зорі,
Де мить народження у світлі озориться,
Лиш хмари неба затулили ліхтарі,
Укрили чорним в спалену живицю.
А я кричав, - чекай на мене, друг!
Прошу не йди, я прошу почекати!
Ще не зімкнувся мій життєвий круг,
І не прийшла ще чорнота до хати.
Знов шлях новий, незвідана дорога,
Де глупа пустка й холодно навкруг,
Я руку простягну і крикну ще з порогу:
Ідем разом! Чекай на мене, друг!
Чекай на мене, друг
© Copyright: Игорь Стожар, 2014
Свидетельство о публикации №114081400682
Свидетельство о публикации №114081400682
Рецензии
Ігор, Ви дуже талановитий и щирий! Дякую Вам!
Елена Стёпина Стратович 30.09.2014 10:55 • Заявить о нарушении
Елена Стёпина Стратович 30.09.2014 10:55 • Заявить о нарушении
Про це можете судити лише Ви.
Я буду з вдячністю спиймати усі конструктивні зауваження і пропозиції.
дякую і ще раз дякую, що відшукали
іншомовного автора у морі віршів і прози.
З великою повагою.
Игорь Стожар 14.10.2014 22:21 Заявить о нарушении
Я буду з вдячністю спиймати усі конструктивні зауваження і пропозиції.
дякую і ще раз дякую, що відшукали
іншомовного автора у морі віршів і прози.
З великою повагою.
Игорь Стожар 14.10.2014 22:21 Заявить о нарушении