Великий степ із жовтої пшениці,
Пахучі квіти серед колосків,
Широкі води під блакиттю неба
Та світлий місяц вранішню зорю -
Це Рідний край, коханій серцю,
Який не піде з часом в забуття,
Який лишиться в пам'яті навічно
Зігрівши льодяні серця.
Не згаснуть зорі уночі,
Зігріє сонце навесні,
Добудуть бджоли мед солодкий
Та заспівають солов'ї,
Допоки пам'ятаєшь Рідний край,
Край, що серцю милий,
Що в пам'яті навічно збережеться
Та буде зігрівать на чужбині.
Але якщо втекти захочешь,
Забути зовсім Рідну землю
Пірнувши в край чужий,
То пам'ятай одну важливу річ:
"Від чого ти біжишь, те прийде за тобою"
Та повернеться час,
Коли ти знов захочешь повернуться
Згадавши ясні зорі
Та трави запашні.
То повертайся, не гаючи часу.
Коханий серцю
© Copyright: Джин Эванс, 2014
Свидетельство о публикации №114081400477
Свидетельство о публикации №114081400477
Рецензии
Трогательная, в какой-то мере даже запоминающаяся работа, которая заставляет немного по-другому смотреть на родину - место ,в котором ты родился и жил, и воспоминания о котором будут единственным теплом в незнакомой, чуждой, чужой стране или месте, что так холодно и больно режет чуткое сердце.
Сюхён 21.08.2016 13:40 • Заявить о нарушении
Сюхён 21.08.2016 13:40 • Заявить о нарушении