Перечекаймо ці спекотні дні,
В яких ще сонця дуже забагато.
Та скоро в небуття підуть вони,
І ми за ними будем сумувати.
За цим теплом серпневих вечорниць,
За місяцем в безхмарнім небі чистім,
За сяйвом ясних зоряних зіниць,
Розсипаних ночами як намисто...
Бо літечко святе пішло на спад,
Хоча ще й тішить ось такими днями.
Та от-от осінь ввійде тихо в сад
Із вереснем й холодними дощами...
Переживем мы эти зноя дни
© Copyright: Александр Афонин 4, 2014
Свидетельство о публикации №114081303897
Свидетельство о публикации №114081303897
Рецензии