Лається вітер, ляскає грім,
блискає небо у чорній пітьмі,
ніби підпалює страху вогні,
сплющують очі сльози самі.
Котяться небом хмари куди?
Краплі у грудях дзвоном німим
падають ніби в провалля, у сни…
Дихаю вітром, громом, дощем,
з болем своїм я один на один…
Навіть і зорі вслухаються в щем,
годинник хвилини лікує сліпі,
час підбадьорює далі іти…
Час пiдбадьорюе далi iти
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114081207576
Свидетельство о публикации №114081207576
Рецензии