Летіла лелека через всю Україну
Скрізь знищені села, розбиту країну
Летіла лелека до рідної хати
До батька, до сина, до рідної мати
Побачила бідна біленьку хатину
А в ній вбили батька та рідну дитину
Взлетіла до неба у Бога питати,
Чому ж я одна маю всіх їх ховати?
Чому милий Боже серденько так б ється?
Я теж вже померла чи це все здається?
І краялось сердце в лелеки-небоги
Тепер її душу чекають дороги
Не знайде ні щастя, ні спокою.. Горе
її проковтнуло, немов хвилю море.
07.08.14
Лелека..
© Copyright: Надюшка Любченко, 2014
Свидетельство о публикации №114081200644
Свидетельство о публикации №114081200644
Рецензии