Осіння павутинка забринить
І сотнями вітрів заплаче небо…
Ну як же так? Мені тепер без тебе…
Невже тепер без тебе вчитись жить?..
І то дарма, що осінь лиш в думках,
Вона ж усе одно невідворотна!
І перший жовтий лист такий самотній...
Його чекає холод, біль і страх.
Отак і я, неначе той листок.
Дарма, дарма на цю печаль і тугу.
Ця осінь не виходить із думок
І серця завмирає кровоток:
Я втратила тебе – не просто друга…
Осiння павутинка забринить...
© Copyright: Диана Майская 2, 2014
Свидетельство о публикации №114081109578
Свидетельство о публикации №114081109578
Рецензии