Як відчуєш вночі, що серденько болить
І у тУзі заходиться тяжко -
Не кричи ти...не клич...не посмій розбудить,
Не зворуш почуттів моїх, Пташко...
Я кліщами їх рвала й палила шматки
І повір - так нестерпно боліло...
Тож благаю тебе: не тривож, не буди
Те, чим тяжко я так відхворіла...
Зруйнував ти найкращі мої почуття
Та, мабуть, що не знав чи не вірив,
Що усе бумерангом вертає життя,
Так відчуй же тепер - як боліло..
І коли серед ночі тебе заболить -
Не кричи, Ластівонько...не треба...
Хоч я вже відхворіла...та часом - щемить...
Тож - не клич...не повернусь до тебе...
Не буди...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2014
Свидетельство о публикации №114081107008
Свидетельство о публикации №114081107008
Рецензии