Сумні очі тиші у сивім тумані
шукали блакитної стежки у небо.
Дзвонив у дзвіницю безсонний прочанин,
складали пісні про кохання два серця!..
Життя мрії зближує, так як і долі.
Коханих в Любові поєднує щастя!
Неначе байдужі до власної волі
ми прагнемо ніжності сонця і ласки…
В безмовного вітру чуйних обіймах
недолі пручаємось разом з тобою.
Розвіє туман вітер, ми б не хотіли
в мовчанні втонути бездоннім…
Два серця, двi долi
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114081105842
Свидетельство о публикации №114081105842
Рецензии