Мазефака

У лісі темному між гір
Жив-був старий сліпий вампір.
Чим годувався він - хто зна,
Та раптом сталась річ одна:
Хтось маякнув мутанту-діду,
Мовляв до лісу йдуть сусіди-
Брати - не поділивши щось,
Як два теляти одну дійку,
(Про якусь дівчину ішлось)
Затіяли, холєра, бійку!

Хвать одне одного за чуба -
Зліз дєдушка вампір із дуба...
Навпомацки куснув обох -
І сам від голоду не здох,
І їм на довгії віка
Як зміг попортив ДНК:

Вже хочуть-ні, а гризтись змушені,
Бо в шиї глибоко укушені.

А нам же - їхнім пра-пра-пра-
Онукам - мабуть знать пора
Мораль таку: де двоє в драку,
Там третій - точно мазефака!


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.