Вiйнi начхати на жнива...

Війні начхати на жнива,
На справи праведні, закони.
Поблідла даль, як нежива.
Сльоза в іконі.

Не комбайнер жнивує – смерть
Збирає врожаї криваві.
Життєву душать круговерть
Бої, заграви,

Де трупний сморід, кров, дими,
Де вибухи  і стрілянина…
І на якому ж світі ми?
Жде мати сина.

Чи прийде він – ніхто не зна,
Хіба що  - небеса, Всевишній…
Сивіє зблідла дализна
І жовкнуть вишні.
10.08.2014


Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.