Лина Костенко - Бывает миг...

Вольный перевод
стихотворения Лины Костенко
«Буває мить якогось потрясіння...»*
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=16723


Бывает миг такого потрясения:
Как-будто чуешь мир и жизнь впервые.
И просто тучка, хмурая осенняя,
Вдруг проливает краски золотые. 

Как стон застыл, под сводом сказки.
В душе прозрел вселенский взгляд очей.
Бушуют ветви. С лиц спадают маски.
Высвечивая всюду суть любых вещей.

И к возрастам сомнительная принадлежность
Перерастает в синее сиянье.
И память сквозь проломы в вечность
Оттуда шлёт аж о себе воспоминанья.


____________________________________________

*Лiна Костенко
«Буває мить якогось потрясіння...»
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=16723


Буває  мить  якогось  потрясіння:
побачеш  світ,  як  вперше  у  житті.
Звичайна  хмара,  сіра  і  осіння,
пропише  раптом  барви  золоті.

Стоїш,  як  стогін,  під  склепінням  казки.
Душа  прозріє  всесвітом  очей.
Кричить  гілля.  З  облич  спадають  маски.
Зі  всього  світить  суть  усіх  речей.

І  до  віків  благенька  приналежність
переростає  в  сяйво  голубе.
Прямим  проломом  пам'яті  в  безмежність
уже  аж  звідти  згадуєш  себе.