Себе запитав сам: за що вбив учора?
Не смерть то ще мабуть, коли ніч безсонна
од мрій повертає, до рідного дому…
Без краю думки про смерть і життя
таємно, безмовно з криком щодня
страшно зустріти чиєсь небуття…
Забутої долі торкається тінь,
безлюддя співає журливі пісні,
дорога щезає у сизій імлі…
За що?
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114081007408
Свидетельство о публикации №114081007408
Рецензии