Нарешті, над Києвом плаче небо.
Бо сльози столиці нечує краіна.
Нарешті над Києвом плаче небо.
Я ж вештався поміж потоків єдиних
за вустами коханців, з вологими плямами,
що не відчували страждання події.
Нарешті над Києвом плаче небо.
Чи то сльози втоми? Чи може повії?
Один мій товарищ казав :"Буде свято!"
Землі чи родини? Чи в Украіні засяє нам Сонце?
Чи може лампади? У церкві, де плачуть зі слов "Ми едині".
Як кожен корінець смокоче вологу
Так з нас відривають і серце і душу.
Над містом Гроза а за містом дорога,
той шлях, що веде нас у "не хочу, а мушу".
Нарешті пройшли блискавки і потоки.
Але наш потік, що у серце палає
Грозою, вологою не зрушить ні трохи
Кохання до міста поміж Адом та Раем.
Сашко Липінський та Сергій Бакшеєв." Про Київ 9.08.2014"
над киевом плачет небо
© Copyright: Basic, 2014
Свидетельство о публикации №114080907006
Свидетельство о публикации №114080907006
Рецензии