Василь Симоненко. И снова я воюю сам с собою
И снова я воюю сам с собою —
Два чёрта перепуганных во мне.
Один вопит: «Остановись! Не стоит!»
Другой толкает: «Продолжай, как есть!»
И я иду, и падаю, без спора
Спешу вперед или плетусь назад.
Мне всё равно, что ложь, что оговоры -
Грохочут сплетни,
Как по крыше град.
Мне всё равно, плюю на осторожность,
Топчу подобострастья мох. Но вмиг
Мои чертята хвать меня за ноги,
И, чтоб не сбиться мне с дороги,
Необходимо выслушать двоих.
***
І знову сам воюю проти себе —
Два чорти схарапудились в мені.
Один волає: «Зупинись! Не треба!»
Штовхає інший: «Не впиняйся, ні!»
І я іду, і падаю, і знову
Спішу вперед або плетусь назад.
Мені дарма, що брехні і обмови
Об мене торохтять,
Як об гостинець град.
Мені дарма, плюю на остороги,
Топчу улесливості мох.
Мої чорти беруть мене на роги,
І щоб мені не збитися з дороги,
То треба дослухатися обох.
10.09.1960
Свидетельство о публикации №114080806940
Чула я про янгола на одному плечі і чорта - на іншому, але 2 чорти - це оригінально!!!)))
Олись Лапковский 10.08.2014 20:04 Заявить о нарушении