Ти для мене закрита книга,
Кожне слово твоє - інтрига,
В душу свою ти не пускаєш,
І що з цим робити і сам ти не знаєш.
В тобi бореться дві людини,
Одна посміхається мені фальшиво,
Інший ласкаво зі мною говорить,
І в кожному є те, що шалено вабить.
Не пробиваємо як бронежилет,
В шафі твоєму є точно скелет,
Душу мою випиваєш ковтками,
Не даючи спати спокійно ночами.
Пий, не соромся, до краплі останньої
Нічого не буде знаю я з нами
Сама вона так вирішила,
Думки своi з тобою відпустила
В світі зруйнованих, мертвих людей,
Порожніх, самотніх, безцільних ночей
Хочеш мене ти відразу убий
Але серце дарую - дивись не розбий!
Не розбий..
© Copyright: Кира Миллер 2, 2014
Свидетельство о публикации №114080708569
Свидетельство о публикации №114080708569
Рецензии