Про100 знаки

Просто знаки.
Майже посохлі листочки.
Запашна трава на леваді.
Хмарки такі легенькі.
Срібний літак, що летить на захід.
Та потічок Сирець шириною два метри.
Щось там ворушиться, щось складається
в голові, у душі, серці.
Якось вона називається,
якось пишеться,
якось зветься.

Коли хочеться знати, дізнаєшся.
Коли хочеш чогось, отримаєш.
Інша справа чи добре знаєш тих,
кого просиш, хто у двері
опівночі гримає.

Закриваєш повіки, щоб ясніше бачити.
Розчиняєш м'язи в літеплі уявному.
Чи літаєш, чи просто плаваєш
в цьому Всесвіті без кінця і краю,
і що дуже важливо
також безпочатному.

Просто знаки кругом розсипані,
як ті руни, чи ноти, чи літери.
Якщо хочеш, ходім читати їх.
Якщо ні,
ну то краще спати нам...


Рецензии
Дякую!
Чудово!
Співзвучно!
Найсвітлішого!

Катерина Жебровська   08.08.2014 15:47     Заявить о нарушении
І Вам найсвітлішого!
Дяка щира!

Валео Лученко   08.08.2014 16:18   Заявить о нарушении