Лина Костенко - По тайной сущности своей...
стихотворения Лины Костенко
«Отак, як зроду, потаємно, з тилу...»*
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_71.html
По тайной сущности своей глубинной
Мещане все оскаливаются лаем:
Терпеть во мне не могут бешеную силу,
Я ж слабости свои на дух не принимаю.
А сколько их! Я соткана в печалях.
И сняты тысячи одежд перед родными.
Колени преклонивши, как Почаев,
Стоит душа перед всея святыми.
Жужжат и жалят мириады версий.
Ну что же, пусть. Я посильнее зла.
Я знаю: слабость — точно из диверсий.
А я пока что в диверсантах не была.
____________________________________________
*Лiна Костенко
«Отак, як зроду, потаємно, з тилу...»
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_71.html
Отак, як зроду, потаємно, з тилу,
Усіх міщан ощирені лаї
Ненавидять в мені мою скажену силу,
Ненавиджу я слабкості свої.
І скільки їх! Я зіткана з печалі.
Для ближніх знято тисячі свитин.
Коліна преклонивши, як Почаїв,
Стоїть душа перед усім святим.
Дзижчать і жалять міріади версій.
Ну що ж, нехай. Я сильна, навіть зла.
Я знаю: слабкість — це одна з диверсій.
А я ще в диверсантах не була.
Свидетельство о публикации №114080706993