Я тобі телефоную,
А ти кажеш – зайнята,
За тобою я сумую,
Це триклята самота.
Не потрібен я нікому,
Телефон мовчить щодня,
Горенько мені, старому,
Буду хрюкать мов свиня.
Розучуся говорити,
Стану повним німаком,
Буду пальцями крутити,
Щоб сказати щось бігом.
І думки мене покинуть,
Висохнуть мої мізки,
І тоді твою провину
Знатимуть усі жінки.
Тож коли телефоную,
Бери трубку й розмовляй,
Голосок як твій почую
Це для мене справжній рай.
07.08.14.
Телефоную
© Copyright: Георгий Грищенко, 2014
Свидетельство о публикации №114080705420
Свидетельство о публикации №114080705420
Рецензии