Мені надоїло самой собі брехати,
Що ти ніхто, не знаю як і звати.
Та щось потягне пару сотень раз
Перечитати переписку. І до фраз .
Я розповідаю сама собі казки,
Де ти герой сусідніх всіх історій.
І всі слова , мов пензеля мазки,
Ділять наші спільні території .
Я згадую усе більше про нових
І вже так небагато про тебе .
А ти одягаєш мене поверх,
Поверх себе, хочеш взлетіти так на небо.
поверх себе
© Copyright: Иванна Ягода, 2014
Свидетельство о публикации №114080701720
Свидетельство о публикации №114080701720
Рецензии