А доля тяжка, мов земля
Торнадо сліпих почуттів
зробили чужою любов
до життя…
Не скаржиться серце,
не скніє душа,
біжить собі геть
у журливім мовчанні,
дзвенить, струменіє
в джерельці вода
дорогу додому шукає
її самота…
Пече в грудях правда –
тяжка, як земля,
і тисне із болем вона –
толочена, ворогом бита
сумна, та своя,
і я їй залишуся
вірний!
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114080607119
Свидетельство о публикации №114080607119
Рецензии