Я не знаю хто ти, та я тебе знайду колись!
Підійду і просто запрошу на каву.
Бо на долоні долі наші переплелись...
Тоді додам"привіт" і посміхнусь лукаво.
Пізніше дітям розповІмо як ми з тобою зустрілись
І як гуляли цілу ніч по Львову,
Як очі у очі — і слова кудись поділись,
Лише погляд і не потрібна більше мова...
Колись ти забудеш сковорідку
І ми будемо заливати водой плиту.
Будемо сваритись, але дуже, дуже рідко!
Разом переживемо радість і біду.
Колись ми будемо забавлять онуків,
Я зварю їм на молоці какао.
Візьму тебе тихесенько за руку
І просто як тоді запрошу на каву...
Я не знаю де й коли тебе зустріну,
Я не знаю прізвища і не знаю я ім"я,
Я відпустю цю мрію в небо мов пір"їну,
І колись ми будемо разом : "Ти" і "Я"...
(с) Лінда Карпенко
НА КАВУ ТИ Я
© Copyright: Линда Карпенко, 2014
Свидетельство о публикации №114080606324
Свидетельство о публикации №114080606324
Рецензии