Жовтіють соняхи полями,
В віночки промені вплели.
До сонця крутять головами
Рахують кращі літні дні.
А ти десь там в озерах синіх,
У віддзеркаленнях води.
Тебе пестливі ніжать хвилі…
Я б обійняв твої сліди…
Та, я в ладунках самоти.
По ранках йду в холодні роси,
Шукать де сходяться світи.
Йду обминаю будяки.
Так манять соняхи оті.
Вони всміхаються,…як ти...
Соняхи
© Copyright: Юрий Терен, 2014
Свидетельство о публикации №114080600501
Свидетельство о публикации №114080600501
Рецензии
