Вона втомлена і гарна,
Йде за долею сама.
Відганяє сиві хмари,
Йде назустріч всім вітрам.
Посміхається так щиро
Завжди, всюди, будь-кому.
Хоч в душі несеться вирій,
Підганяє у пітьму.
Розкриває чутнє серце
І впускає в нього все –
Радісне, сумне, нестерпне –
Що життя їй принесе.
Все приймає і кохає,
Всесвіт носить у собі,
Свій сумлінно шлях долає…
І... щаслива в самоті?
Чи щаслива в самотi
© Copyright: Оксана Вершинина 2, 2014
Свидетельство о публикации №114080604619
Свидетельство о публикации №114080604619
Рецензии