Тримаєш на відстані мене та досить,
твоїх думок не знаю і вітер відносить,
На километри мій смуток та вище неба,
Тебе чекає не він, але ти не віриш в себе,(Але не віриш ти в себе)
Розпятий ранок знову зустріє тебе одну,
Ти нижче моря та вище неба, але йдеш по дну,
Зорі не бачиш тобі милий лиш дах у собі,
Благаю тебе не тримай та мене до себе впусти...
Впусти
© Copyright: Александр Дан, 2014
Свидетельство о публикации №114080604328
Свидетельство о публикации №114080604328
Рецензии