Лина Костенко - Мой Первый Стих...

Вольный перевод
стихотворения Лины Костенко
«Мій перший вірш написаний в окопі»*
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_53.html



Мой первый стих написан был в окопе, 
На изрыхлённой взрывами стене, 
Когда потерянной зарёю в гороскопе 
Убито было детство на войне. 
ЛилАсь пожара вулканическая лава, 
Стояли в кратерах седых сады. 
Захлебывалась наша переправа 
Безумным шквалом исступленья и воды.
Был белый свет уже не белый, — чёрный. 
Пылающая ночь свет добавляла дням
И тот окопчик — 
Был подводной лодкой
В стихии дыма, ужаса, огня. 
Ни волком и ни зайкой кротким, — 
Обугленной зарёю, стал свет кровавый для меня!
А я писала чуть ли не осколком 
Большие буквы, что из букваря.
Мне б наиграться в жмурки или в классы, 
Летать бы в сказках мне напропалую. 
А я писала вирши о фугасах, 
Я смерть уже увидела вплотную.
О боль, не детских первых впечатлений, 
Какой оставишь след на сердце малыша! 
Неописуема в словах стихотворений, 
Немой ли не останется душа?!
Душа в словах — как море в перископе, 
Воспоминанья те — как отсвет на челе. 
Мой первый стих, написанный в окопе. 
Печатался он просто на земле.

____________________________________________

*Лiна Костенко
«Мій перший вірш написаний в окопі»
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_53.html


Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите не війні.
Лилась пожежі вулканічна лава,
стояли в сивих кратерах сади.
І захлиналась наша переправа
шаленим шквалом полум'я й води.
Був білий світ не білий вже, а чорний.
Вогненна ніч присвічувала дню.
І той окопчик –
як підводний човен
у морі диму, жаху і вогню.
Це вже було ні зайчиком, ні вовком –
кривавий світ, обвуглена зоря!
А я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря.
Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,
в казки літать на крилах палітур.
А я писала вірші про фугаси,
а я вже смерть побачила впритул.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Душа в словах – як море в перископі,
І спомин той – як відсвіт на чолі…
Мій перший вірш написаний в окопі.
Він друкувався просто на землі.