забери печалi

забери мої печалі,
нехай буде все чудово.
підемо у чужі далі,
заспіваю колискову.

напишу безглузді вірші
з слів, що все ніяк не скажу.
нехай заздрять люди інші
тому, яку долю в'яжу.

подаруй мені ті квіти,
бо в житті мені їх мало.
хей, зустрінем наше літо,
де hello, salut i halo.

дай помножу твоє сонце
і розділю на два хмари,
хай веселка за віконцем
казкою для тебе марить.

подаруй яскраві ночі,
переповнені зірками.
не забуду твої очі
і все те, що там між нами.

нагодуй мене коханням
і букетом слів солодких.
я заграю за бажанням
на душі твоєї нотках.

забери мої печалі,
нехай буде все прекрасно.
йтимо ми з тобою далі,
поки сонце світить ясно.

пеститимуть мою душу
моря ті солоні хвилі.
обіцяти тобі мушу:
кілометри пройду й милі,

щоб тебе лиш обійняти,
своє щастя розділити,
смуток свій, життя і хату,
насадити в душі квіти.

розділити всі світанки
і носити в ліжко каву.
цілуватися на ґанку
і прощатись величаво.

ні, і зовсім не прощатись.
ні за які там дарунки.
вічно нам дано кохати,
рахувати поцілунки.

і що б з нами там не стало -
помічати всі деталі.
для кохання вічність - мало.

забери мої печалі.


____
https://vk.com/visanders.poetry