Я у полоні твоїх чорних чар,
Давньої магії, дивних примар:
Холод – у дотиках ніжних долонь,
Поглядів зустріч – і знову вогонь.
Те ж тремтіння, що й колись
Я – немов осінній лист,
І кружляю,
І літаю
Й проводир мій – вітра свист.
Мав би триматися я осторонь,
Та неможливо; ти – серця вогонь.
Ледве почую кохане їм’я,
Вмить спалахну чарівним полум’ям.
Довго я стежками долі блукав,
Ти – та єдина, яку я шукав,
Й кожен раз –
В вустах екстаз…
Нижче й нижче падав я,
Летючи, краса моя,
Чар твоїх –
Солодкий гріх,
І «любов» - йому ім’я!
Та сама давня чорна магiя. by Johnny Mercer
© Copyright: Алёна Собокарь, 2014
Свидетельство о публикации №114080508098
Свидетельство о публикации №114080508098
Рецензии