Ганна Осадко. Коса

                Ганна Осадко.

                КОСА.

                Глеб Ходорковский(перевод).



 Иду в Сельпо за молоком
 Босонжками в июльских асфальтах вязну,
 ОбъезднАя пропахла дымом грузовиков,
 уставшие дальнобойщики,как муравьи,
 А сами муравьи - вон, под ногами -
 бегут по своим муравьиным делам...
 Раз!
 Я на неё наступила(муравьи-трудяги - это всегда девчонки)
 И ненароком кстати я на неё наступила -
 Всё, прибежали, малышка...

 И забирая молоко
 я думаю - как этО, собственно, происходит -
 то ли сама муравьишку я эту грохнула,
 то ли Божья нога была вместо моей.
 Ибо я верю: мы все одинаково цЕнны для мира,
 и муравей нередко полезнее, чем человек...

 Меняются только масштабы -
 когда
 наши военные самолёты, подбитые падают,
 падают с пока ещё мирного неба,
 пылая, падают -
 такие же незаметные и неважные для кого-то -
(истории, времени,космоса, людей из другого района -
 нужное подчеркнуть),
 как и последний полёт птенца-воробьишки.

 Меняются только привязки -
 всегда своя рубашка ближе к телу,
 Смерть - только строчка в новостях, пока воюют другие,
 и она, эта Смерть,словно коса Бредбери
 косит и косит на необозримых полях мира
 колосок к колоску -
 вжик-вжик-вжик,
 колосок к колоску -
 птенца, муравья,сумасшедшее это лето
 вместе с сотнями-сотнями-сотнями
 небесными,
 даже здесь на земле -
 небесными.

      

    *           *           *

           Коса


       Ганна Осадко

Йду в Сільпо за молоком,
Босоніжками у липневих асфальтах грузну,
Об'їзна пахне димом вантажівок,
Далекобійники втомлені, як мурахи,
А самі мурахи – он, під ногами –
Біжать у своїх мурашиних справах –
Раз! –
Наступаю на неї (мурахи-трудяги – завжди дівчата),
Ненароком, до речі, отак наступаю –
Все, прибігли, маленька...

І заким вибираю молоко,
Мудрую – як це, власне, трапляється –
Чи то я самотужки мурашку грохнула,
Чи то Божа нога замість моєї стала,
Бо вірю, що всі ми однаково цінні для світу,
І мурашка нерідко корисніша за людину...

Змінюються тільки масштаби –
Наші воєнні літаки, що падають підбиті,
Що падають з мирного іще неба,
Що падають, палаючи –
Такі ж непомітні та неважливі для когось
(часу, історії, космосу, мешканців іншого регіону, потрібне підкреслити),
Як і останній політ злетка горобчика.

Змінюються тільки прив'язки –
Своя сорочка ближче до тіла,
Доки воюють інші, смерть – тільки стрічка в новинах,
І вона, та смерть, буцім коса Бредбері,
Косить і косить на неозорих полях світу –
Колосочок до колосочка –
Вжить-вжить-вжить,
Колосочок до колосочка -
Мурашку, злетка, літо оце звар'ятоване
Із сотнями_сотнями_сотнями
Небесними
Навіть на землі –
Небесними.


© Copyright: Ганна Осадко, 2014
Свидетельство о публикации №114071707713