Я ти
Запираючи подих дивний.
Своїй слабкості я не раб-
У любові до тебе сильна.
Я торкаюся нової волі,
Що цвіте наче вперше для нас,
Цвітка ніжна, легка мимоволі
Заплітає себе в кожний м"яз.
Ми торкаємось променів сонця,
Що дарують кохання щодня.
Відчуваєш ти, як нам вдалося
Збудувати єдине життя?
Відчуваєш,як ми невід"ємне
Від святої землі, чорноти,
Сині неба. І як то приємно
Бути ними народженими!
Відчуваєш, що світ цей живий,
Що він дихає мирно тому,
Що у ньому ці душі й ми
Ще тримають одвічну весну?
Відчуваєш, у швидкості літ,
Пливучи у глибинах води,
Ще тому не загублений світ,
Що у ньому є я і ти....
Т.К.
Свидетельство о публикации №114080405274