Я не знаю, що мені робити,
Бо не можу я цього змінить:
Йде війна на Україні-гинуть діти
І душа моя за них болить.
Гинуть діти, хто у цьому винен,
Чи безпечні їхнії батьки:
Не тому довірили країну,
Чи не з тим братались навіки?
Вірили у те, що нам не зможе
Шкоду принести наш "старший брат".
Вистояти поможи нам Боже,
Щоби не зламав лихий нас кат.
Щоби ми цю бурю пережили,
Й Батьківщину захистить змогли,
Щоб розквітла наша Україна,
І ми дружбу нашу зберегли.
І народи заходу і сходу,
Щоб, за руки взявшися ішли,
Й боронили незалежність і свободу
І від бурь зламатись не могли.
Й на наклепи щоби не зважали
Наших ворогів. Бог, сили дай!
Щоби збудували ми державу,
Де життя було б неначе рай.
Вірю я, що все це нам під силу,
Шо на зло всім ворогам лихим,
Відстоїм ми нашу Батьківщину-
Любий край наш, милий отчий дім.
--
Лолита Литвиненко
Я не знаю, що мен робити
© Copyright: Лолита Литвиненко, 2014
Свидетельство о публикации №114080403554
Свидетельство о публикации №114080403554
Рецензии
Хорошее стихотворение. Чувствуется боль за Родину. Храни Бог Украину.Пусть прекратится война - от всей души этого желаю.
С теплом души.
Оксана Киселева 7 05.08.2014 07:24 • Заявить о нарушении
С теплом души.
Оксана Киселева 7 05.08.2014 07:24 • Заявить о нарушении