Час краси

Зростала в садочку калина
У пестощах сонця й тепла,
Під небом високим і синім
Весною вона зацвіла.

Плоди свої щедро дарує
З весни і до осені сад,
Калина тихенько сумує,
Росою стікає сльоза,

Ні яблук, ні вишень червоних,
Ні грушок немає на ній,
Зелені все літечко грона,
І ягідок присмак гіркий.

Весна віддзвеніла піснями,
У мареві літо спливло,
У вирій летить з журавлями
Коротке осіннє тепло.

Зима синю даль відбілила,
Та крізь заметілі і сніг,
Рубінові грона калини,
Мов сонечко, радують всіх.

Схиляється небо в поклоні:
В саду ніби квітне весна,
Калина в намисті червонім
Зимова краса осяйна.

Життя для краси неодмінно
Свій визначить час і пісні,
Комусь — у весняні години,
Комусь — у зимовії дні.


Рецензии
Життя для краси неодмінно
Свій визначить час і пісні,
Комусь — у весняні години,
Комусь — у зимовії дні. ----- !!!! Який мудрий катрен!
А вірш получився гарним, ніжним.
З повагою,

Валентина Лысич   15.08.2020 08:47     Заявить о нарушении
Спасибо, Валюша!
Очень рада твоему визиту и комментарию.
Здоровья и всего самого наилучшего!

Людмила Киреева-Силенко   16.08.2020 00:11   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.