Осінь.
Холодна осінь.
Вересень.
Холодний вересень.
Дощі.
Безперервні дощі.
Плаче небо.
Плаче осінь.
Плачуть очі мої
і серце.
Ти пішов.
Ти пішов назавжди.
Більше ніколи
ти не торкнешся
вустами до вуст
і серцем до серця.
Ми загубилися у світах,
і я все шукаю тебе —
і не знаходжу.
Я уві сні
біжу все до тебе,
наздогнати не можу,
падаю —
і прокидаюся.
Де ти, любий?
Ти був моїм сонцем,
а зараз мені так зимно —
бо ти не поруч.
І я відчуваю,
як моє серце
береться кригою.
Поволі вмирає
у ньому надія.
Життя,
чому так жорстоко
ти нас розлучило?
Вересень 1996
Осiнь...
© Copyright: Анастасия Сарвилова, 2014
Свидетельство о публикации №114080309196
Свидетельство о публикации №114080309196
Рецензии