Татку, рідненький, сон минає.
А я казку ще не доказала.
Бо кінець який буде не знаю,
А життя ще його не писало.
Он дивись біжить дівчинка боса
По м’яких і зелених травах.
І сміються сонячні роси
У очах, а у ручках мальви.
Тату, милий, ось ніч минає.
Жінці в темні, шовкові коси
Хуртовина срібло вплітає.
А та жінка любить і досі…
Не забула, все пам’ятаю.
Як на свято купляли кульки.
Я у небі з тобою літаю
Уві сні, а зі мною онуки…
22:14
31.07.14.
Тату
© Copyright: Лариса Калинина-Харламова, 2014
Свидетельство о публикации №114073109974
Свидетельство о публикации №114073109974
Рецензии
Какая красота!
Вот уж действительно светлая память...
Ксана Поликарпова 01.08.2014 08:31 • Заявить о нарушении
Вот уж действительно светлая память...
Ксана Поликарпова 01.08.2014 08:31 • Заявить о нарушении