Ще кiлька мiсяцiв i днiв...
І більш тебе я не побачу.
Проте ти цього сам хотів,
А я тужу, сумую, плачу.
Ти підеш — і тоді зв'язок
Урветься наш, а моє серце,
Як тільки зацвіте бузок,
Від суму й болю розірветься.
Бо стільки випало йому
Чекати, вірити, страждати...
Воно все знає, і тому
Тебе не може не кохати.
Квітень 1996
Свидетельство о публикации №114073105701