Б да
Україно, Україно
Тарасова мати,
Як же неньку не любити,
Як не шанувати.
Тільки ти моя країна
Щось не те зробила.
Цяя тяжкая година
Душу розчавила.
Ти ж велика та могутня,
Нащо нам ця зміна?
Чи забула ти про мрію
В заповіті сина?
Розривають твоє серце,
На крихи шматують.
Що роками будувала,
Чужинці руйнують.
Мирні люди та їх діти
Ворогами вбиті,
А лани широкополі
Полум’ям укриті.
Не ворожа, українська
Кров тече у море.
Чи є більше ніж від цього
В цілім світі горе?
Україно, Україно
Що ж ти наробила?
Ти майбутнєє країни
У крові втопила.
© Copyright: Анатолий Тарас, 2014
Свидетельство о публикации №114073100367
Свидетельство о публикации №114073100367
Рецензии