Під віконечком червона калинонька
зашарілась, як гарненька дівчинонька.
Соловейко в саду свиснув, луна - гаєм,
ми з миленьким про кохання розмовляєм.
Чорноброва, білолиця, карі очі,
зорі світять нам з тобою опівночі.
Я люблю, коли ідеш ти. Над ставочком
голосочок розливається дзвіночком.
Я зізнаюсь, ти хлопчино, мені любий,
такий статний і веселий, чорночубий.
Поцілуєш, моє серце у полоні,
твої руки, наче котики вербові.
Пригорнусь до тебе, милий, наче птиця,
хай нам сяє в чистім небі зоряниця.
Знає вітер, як кохалися з тобою
і туман, що розплескався над водою.
Твоi руки, наче котики вербовi
© Copyright: Любовь Постникова, 2014
Свидетельство о публикации №114073102421
Свидетельство о публикации №114073102421
Рецензии
Здравствуйте Люба.Я думаю ветер с туманом будут молчать о подробностях свидания
С улыбкой А.Р.
Абдульмахмуд Рахимов 02.08.2014 09:54 • Заявить о нарушении
С улыбкой А.Р.
Абдульмахмуд Рахимов 02.08.2014 09:54 • Заявить о нарушении