Якби

Якби я міг, звернувся б до богів,
Які віршують: хто – раб, а хто – король,
Чому, коли вже ми в житті актори,
Тобі така важка дісталась роль?

Коли є сильною – то в боротьбі-житті
Повинна мати незвичайну волю.
Коли є ніжною, то випада, що треба
Слабкою стати, іноді – до болю.

Завжди для всіх, від себе, не собі,
Чи є кінець цій ролі – не збагнуть.
І хоч ти – жінка, ти – велике щастя,
Не всі його, напевне, бережуть.

То ж хай тобі з небес спада блакить,
Й дарує посмішку навколишня природа.
Благословіть, Боги, ту, хто поєднала у собі
Холодний розум і гарячу вроду


Рецензии
Микола Янченко Яскрава зірка
http://fmusic.mobi/mikola-ancenko-askrava-zirka
Если звезды – подарки, то шуба, валенки – теплые слова?
Ваши мысли мне навеяли оксюморон, что Вы и пели и пили))) Кстати, Вы по профессии певец? Это Ваши предположения, что для женщины поэзия превратилась в жуткую прозу, или ее утверждение? Вы семейный или «влюбленный и безумно одинокий»?

Саша Галко   22.04.2016 23:12     Заявить о нарушении