Что дальше? – Пустыня, залитая кровью,
Над трупами мухи и гвалт воронья?
Взрастили чудовищ умело, с любовью
Средь злобы безумной, вражды и вранья…
Не видно конца, позабыто начало,
Всё чаще ужасное слово ВОЙНА.
И поводов больше для горя-печали,
И нет без тревоги ни часа, ни дня.
И падают с неба, как сбитые птицы,
С людьми самолеты и танки горят,
И залпы из «Градов» близ русской границы
Калечат тела, души юных солдат.
Что дальше? – Пустыня, залитая кровью,
Пробитые пулями наши сердца?
И рана смертельная, где-то над бровью…
И слезы стекают по щЁкам отца…
картинка из Сети: скульптура Плачущий мужчина
Украина. Лето 2014
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2014
Свидетельство о публикации №114073009992
Свидетельство о публикации №114073009992
Рецензии
Печально, когда в мир приходит
Невезенье...
Тотальное...
И лишь одни виденья
О страшном, нереальном, грустном
Наполняют мир... и зло...
Никто не хочет горького -
Но победил
Тайфун, предвечный ураган,
Что жизнь стирает за минуту...
Жизнь...
И хочется, чтоб снова
Повернулось время вспять...
Чтобы обнять прошедшее,
Понять...
Но злобствует угрюмый ураган...
Весь мир преобразив
В отчаянья туман...
Как страшно, что в тумане
Снова мы...
В угаре необъявленной войны...
Людмила 31 01.08.2014 13:57 • Заявить о нарушении
Невезенье...
Тотальное...
И лишь одни виденья
О страшном, нереальном, грустном
Наполняют мир... и зло...
Никто не хочет горького -
Но победил
Тайфун, предвечный ураган,
Что жизнь стирает за минуту...
Жизнь...
И хочется, чтоб снова
Повернулось время вспять...
Чтобы обнять прошедшее,
Понять...
Но злобствует угрюмый ураган...
Весь мир преобразив
В отчаянья туман...
Как страшно, что в тумане
Снова мы...
В угаре необъявленной войны...
Людмила 31 01.08.2014 13:57 • Заявить о нарушении
да простит меня классик:
Дивлюсь я на небо — та й думку гадаю:
Чому всі мерзотники не відлітають?
Чому ти, Господь, їм під сраку не дав,
Щоб кожен про підлощі свОї згадав?
Щоб зникли за хмари, подальше від світу,
А хто залишИться, той буде радіти
І ласки у сонця і зірок прохать
І дихати вільно, і щиро кохать.
Нам досить казати, що доля не любіть!
Ми – вільні є люди, не цапи приблудні,
Свої ми у долі, свої у людей!
Господь нас кохає як рідних дітей!
Нам досить казати, що щастя не знаєм,
Що гірко без долі свій вік коротаєм.
Як згинуть мерзотники, стане не гірше
І будуть про радість співать наші вІрши!
І буде та радісна пісня проста,
І думка далеко й високо літа!
Так дай же нам, Боже, великої сили
Зробити щасливою рідну Вкраїну!
Георгий Олегович Хват 02.08.2014 10:14 Заявить о нарушении
Дивлюсь я на небо — та й думку гадаю:
Чому всі мерзотники не відлітають?
Чому ти, Господь, їм під сраку не дав,
Щоб кожен про підлощі свОї згадав?
Щоб зникли за хмари, подальше від світу,
А хто залишИться, той буде радіти
І ласки у сонця і зірок прохать
І дихати вільно, і щиро кохать.
Нам досить казати, що доля не любіть!
Ми – вільні є люди, не цапи приблудні,
Свої ми у долі, свої у людей!
Господь нас кохає як рідних дітей!
Нам досить казати, що щастя не знаєм,
Що гірко без долі свій вік коротаєм.
Як згинуть мерзотники, стане не гірше
І будуть про радість співать наші вІрши!
І буде та радісна пісня проста,
І думка далеко й високо літа!
Так дай же нам, Боже, великої сили
Зробити щасливою рідну Вкраїну!
Георгий Олегович Хват 02.08.2014 10:14 Заявить о нарушении
Читали прогнозы Павла Глобы? Все в конце концов разделится: и Украина, и Европа, и США... Подождать только нужно пять-семь годков... Россия уже один раз делилась...
Людмила 31 02.08.2014 14:02 Заявить о нарушении
Людмила 31 02.08.2014 14:02 Заявить о нарушении