Воно пішло, пішло з мого життя,
Пішло кохання... А чи є щось в світі гірше,
Ніж втратити прекрасні почуття,
Не сподіватися і не страждати більше?
А за вікном прекрасний білий сніг,
І я чогось давно схвильовано чекаю,
Та в серці, наче осад, смуток ліг.
Коли воно пішло? Чому? Сама не знаю.
Навіщо ж ти пішло, покинуло мене
У цьому світі, де жорстокість і омана?
О перше почуття, чудове, неземне,
Благаю, повернись! Без тебе так погано...
Грудень 1995
Куди пiшло кохання?
© Copyright: Анастасия Сарвилова, 2014
Свидетельство о публикации №114073009417
Свидетельство о публикации №114073009417
Рецензии