Верл1очка
Донечки моєї тишком нишком.
- Почекай на мене, Верліочка:
Люба, гарна, ніжна… Ось сорочка
Вишивана, ситцева спідничка,
Ось на голову рожева кичка.
Гой, яка ж ти гарна, Верліочка!
Чорною смородиною очки.
Біле, мов крила лебідки личко…
У руці віночок в синіх стрічках.
Червоніють чоботи на ніжках…
Тож заслухалася кішка-зірка дочку
І подумала: Невже я Верліочка…
20:00
30.07.14.
Свидетельство о публикации №114073008726