... Падає листя з берези,
Капають роси з гілля,
Сам би я плакав, та сльози
Всі уже виплакав я.
Олександр Олесь
Верби сумні похилились,
Капають роси з гілля.
В серці у мене лишились
Спогади — кара моя.
Був ти зі мною весною,
П'янко мене цілував.
Я ж розважалась з тобою
Тільки про це ти не знав.
Наші стежки розійшлися,
Стало порожнім життя.
Хоч би вві сні ти наснився!..
Тільки нема вороття.
Більше тебе не побачу.
Винна одна тільки я
В тому, що зараз я плачу.
Спогади — кара моя.
Вересень 1995
Верби сумнi похилились...
© Copyright: Анастасия Сарвилова, 2014
Свидетельство о публикации №114073008528
Свидетельство о публикации №114073008528
Рецензии