Я навіть не бачу тебе у снах,
Я вже й обличчя твоє забуваю,
Але ще й досі ти у віршах,
Бо тільки тебе я так ніжно кохаю.
Я навіть не мрію про зустріч з тобою,
Я вже, як приречена, чекаю дзвінка,
І очі мої на все поглядають з журбою,
І ніби на них полуда легка.
Я вже не чекаю, що ти раптово
З'явишся якось хоч би вві сні.
Тільки серце моє знову й знову
Все підказує далі чекати мені.
Вересень 1995
Я навiть не бачу тебе у снах...
© Copyright: Анастасия Сарвилова, 2014
Свидетельство о публикации №114073008154
Свидетельство о публикации №114073008154
Рецензии