***
Развиваясь от особи к личности,
Мы проделали сложный путь.
Мир загадили до неприличности,
Время к жизни нас всех вернуть.
В.С.
Куди не кину зряче око,
Земля кохана,мов дитя.
Збентежина і одинока,
Бо недоумки ми сміття.
Річки,озера забруднили,
Ледь-ледь ще жевріє життя.
Все загубили,краще вбили,
Бо недоумки ми сміття.
Почуй і розтлумач нам,Боже
Високі важелі буття,
Прогавиш час,земелька може
Перетворитись на сміття.
Щоб знали всі,не всім відомо
З дитинства і до забуття,
Нема для нас рідніше дому,
Як що ми люди, не сміття.
В.С.
Як що ми люди
© Copyright: Вова Дедуля, 2014
Свидетельство о публикации №114073007275
Свидетельство о публикации №114073007275
Рецензии
Дуже гарно - Нема для нас рiднiше дому,
Як що ми люди,не смiття!
Эльвира Якубова 13.02.2015 01:52 • Заявить о нарушении
Як що ми люди,не смiття!
Эльвира Якубова 13.02.2015 01:52 • Заявить о нарушении
Вельмишановна, Ельвіро! Дякую Вас за щірість і відвертість.
Щастя Вам і наснаги. З повагою,В.Савош.
Вова Дедуля 19.02.2015 20:09 Заявить о нарушении
Щастя Вам і наснаги. З повагою,В.Савош.
Вова Дедуля 19.02.2015 20:09 Заявить о нарушении