Снiг

Мене лишилось дуже мало,
Я як весняний пізній сніг
Розтану...
І У глибинність криг...
І в небуття піду...
Я стану
Не дуже чистим потічком,
Щоб випили мене одним ковтком,
Ті непотрібні перехожі люди,
Які приходять звідусюди
Під тупотіння ледь помітних
Кришталевих.
 Ніг.

Іван Плодородний 30.07.14 р.


Рецензии