Чому душа засмучена?

Чому душа твоя засмучена скажи?
Чому тріпоче серце мов у птаха?
Де Бог не допоміг ти покажи,
Що стільки накопичилося страху?..

Чому так часто плачеш з гіркотою?
Чому довіру до Христа втрачаєш?
Не відчуваєш, що Він тут з тобою
І ти підтримку в Ньому сильну маєш.

Чому ти сумнів знову допустив?
Невже твоє сумління геть заснуло
І вже забув, як Бога ти зустрів,
Як Він пробачив все твоє минуле?

Згадай весь шлях, життя своє згадай,
Які були в нім грізні буревії
І Сам Господь – того не забувай
Наказував спинитися стихії.

Він годував тебе щоденно молоком,
Носив як немовлятко, поки виріс.
Такого захисту немає більш ні в ком,
Чому ж ти зараз не в святому мирі?

Даєш журбі себе звалити з ніг,
І ріки сліз постійно проливаєш.
А може ти в душі ще маєш гріх,
А впевненості в прощенні не маєш?

Тоді біжи скоріше до Христа,
Постукай в двері, де тобі відчинять,
Відкрий для сповідання ти вуста
І розкажи про свій недобрий вчинок.

Там прийде легкість, де молитва є,
Завжди на користь з Богом спілкування.
Бо Він усім покращення дає
І в Нім надія перша і остання.

Тебе Господь усім благословить,
Новому дню ти знову порадієш.
Запам’ятай оцю щасливу мить
Вона тебе у труднощах зігріє.